06:10 

Доступ к записи ограничен

HelenRad
Делай, что должно и будь, что будет
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

00:29 

Jero3000
Не пиши мені більше ні слова.
Ні коми.
Ні крапки.
Всі спогади, навіть найменші згадки
Про тебе
Згоріли у вогнищі сивої ночі.
Всі твої квіти давно неживі,
Квитки до минулого порвані,
Зруйновані вщент мости,
З колій давно зійшли поїзди.
То чого ти ще хочеш?
На що розраховуєш,
Якщо сам по живому відрізав,
Із м'ясом.
Не треба повторів цього фарсу,
Байдуже, як тепер ти його назвеш.
Не здригнеться рука,
І черговий від тебе конверт -
У вогонь.
Без вагань, сподівань і мрій.
Я не вірю тобі
Й не повірю більше ніколи,
І якщо ти поставив лиш кому,
Знай:
Я давно вже поставила крапку.
Не переводь на мене папір.
Не варто.

(Когда Кекс спасает строчкой и ты накуриваешь текст за 10 минут)

@темы: нелюбови-нелюбовушки, оригінальна творчість

22:31 

lock Доступ к записи ограничен

ГП обзоры
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

21:42 

lock Доступ к записи ограничен

Jero3000
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

21:38 

lock Доступ к записи ограничен

Jero3000
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

16:46 

lock Доступ к записи ограничен

ГП обзоры
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

12:45 

Доступ к записи ограничен

Incarcerous-fic
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

11:24 

lock Доступ к записи ограничен

TsissiBlack
Если проблему можно разрешить, не стоит о ней беспокоиться. Если проблема неразрешима, беспокоиться о ней бессмысленно (с) Далай Лама
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

21:29 

Доступ к записи ограничен

Incarcerous-fic
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

21:17 

Клепуся
Хочу весь мир и пару коньков в придачу
Пока тусила без работы с 1 февраля (правильнее - была в импровизированном отпуске) - прочла серию Вэл Макдермид про Тони Хилла и Кэрол Джордан. Маньяки, кровь, кишки, расчлененка. Неплохо. Буду ждать проду. Но Тэсс Гэрритсон все равно круче.

@темы: йуный книголюб

21:14 

***

Клепуся
Хочу весь мир и пару коньков в придачу
Сегодня последний день масленичной недели и Прощеное воскресение. Зиму проводили - ждем весну. А у меня завтра первый рабочий день на новом месте. Вот так. Страшно увольнятся только первый раз. Дальше - проще. Оценить - шаг вперед или назад - поздно. Самое занятное, что это то самое место, на которое мне не дали перейти в 2013 году. Теперь уже убеждали. То есть, по сути своей, я вернулась к развилке 2013 года. Вывод - то, что твое, никуда не уйдет. И не надо бегать кругами по потолку, если что-то не получается. Суждено - просто подожди, и оно упадет тебе в руки. Не падает - значит, оно тебе и не требуется.

@темы: Реал

20:52 

lock Доступ к записи ограничен

WTF Hermione Granger 2018
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

20:39 

Jero3000
Білий сніг вкрив місто пухнастою ковдрою, приховав усе, що так дратувало тебе і засмучувало мене в цьому місті. Випав сніг – і я відчула, що прийшов час почати все з чистого аркуша, зробити крок до спокою.
Він абсолютно нормальний. Врівноважений, терплячий, зосереджений і прагматичний. Він – не ти. Ця думка раз по разу зринає в моїй голові відколи ми вперше побачились.
«Він – не ти», — розумію я, вдихаючи запах його волосся – ніякий. Жодної теплої нотки. Його поцілунок – суцільна непробивна стабільність, і я починаю сумувати за присмаком безвиході. Твоїм присмаком. Бездоганним, довершеним розпачом, від якого терпне усе всередині. В його очах немає і тіні смутку, і це чергове нагадування.
Він торкається моєї руки інакше, він обіймає мене так, що я не можу зрозуміти, звідки цей чужинець у моєму житті. Коли я торкаюсь його руки – я торкаюсь не його. Ні. Я тягнуся пальцями крізь часопростір, через Його шкіру до Адама, праотця всіх чоловіків у далеке минуле. А звідти – знову у теперішнє. До тебе.
Він пестить мене цілковито чужинськими жестами, незвичними настільки, що я здригаюсь. Я закриваю очі, заплющую їх так сильно, щоб твій образ спалахнув під повіками. І так щоразу. Я хотіла б, щоб Він став моїми ліками, але все виявилось марним.
Минулої ночі я прокусила губу до крові, прагнучи стримати твоє ім’я, ладне от-от зірватися і прозвучати в розпеченому повітрі моєї кімнати. Він досягає температури плавлення за одну мить, мені ж мало безкінечно нудних годин, щоб бодай трохи зігрітися. Коли мій стогін розбивається об стелю, Він думає, що це насолода. І Йому ніколи не дізнатись, що це розчарування: Він знов не ти. Його задоволення затоплює кімнату, мій розпач стікає вниз віконним склом. І так щоразу. Я пригадую твій шепіт, від якого всередині все спалахувало, згорало і осипалось попелом, лишаючи лише солодкий дим і бажання. Він же промовляє моє ім’я занадто спокійно, наче він – ще одна товста стіна в нашому місті. І так щоразу. Кожної клятої ночі, коли його псевдокохання потребує фізичних доказів, а я здаюся, впевнена, що цього разу зрада зможе стати ліками. Але це все ще отрута.
В моєму столі немає білих аркушів. В цілому місті немає – всі вони заплямовані. Я бачу величезну чорнильну пляму посередині аркушу. Не з такого потрібно починати нове життя. Але чим довше я розглядаю її, тим чіткіше розумію: пляма – твоє ім’я, написане безліч разів, від чого літери спочатку сплелись в химерний візерунок, а згодом нашарувались так, що злилися і стали лише плямою.
Він сказав, що я сичала сьогодні вночі. Це воно. Це місто вже вчепилося в мене отруйними пазурами. Я бачу його чорну тінь на білій сніговій ковдрі. Твоя потвора, твій нічний жах росте в мені, виривається назовні, хапає мене за плечі і вдивляється в моє обличчя порожніми очицями.
Мені час покинути місто. Я піду ще вдосвіта. Мої сліди будуть першим, що побачать недоторкані снігові поля. Я байдуже, що навіть мої сліди складуться в твоє ім’я – мою пісню, мою мантру, мою молитву.

@темы: оригінальна творчість

20:19 

lock Доступ к записи ограничен

ГП обзоры
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

18:06 

lock Доступ к записи ограничен

ГП обзоры
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

16:37 

lock Доступ к записи ограничен

WTF Hermione Granger 2018
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

15:56 

Доступ к записи ограничен

lajtara13
— Как зачем? — возмутилась Грейнджер, — Чтобы потом сдавать СОВ, конечно же! Вот сейчас вам смешно, а на СОВ весело будет уже мне. (с) Астрея
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

15:32 

lock Доступ к записи ограничен

WTF Hermione Granger 2018
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

15:19 

lock Доступ к записи ограничен

WTF Hermione Granger 2018
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

15:15 

lock Доступ к записи ограничен

WTF Hermione Granger 2018
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

Alles zum Besten)

главная